Операційна система Windows. Стандартні програми Windows
Електронні розрахунки.
Електронні розрахунки в Іnternet та розрахункові засоби
Існуючі системи (їх трохи більше двох десятків) можна поділити на три групи.
До першої групи відносять оплату за допомогою платіжних пластикових карток, які вже давно стали звичайним явищем у розвинених країнах, поступово до них звикають і в Україні.
Другу групу складають розрахунки з використанням цифрової готівки та її модифікацій. Це послуги таких розрахунково-клірингових систем, як CyberCash, Fіrst Vіrtual, Open Market тощо, а також власно цифрова готівка та цифрові чеки таких систем, як DіgіCash ta NetCash.
До третьої та, мабуть, найбільш перспективної групи належать розрахунки в Іnternet з використанням цифрової готівки, що зберігається у смарт-картах.
Розрахункові засоби. Цифрові купони та жетони пропонуються сьогодні декількома компаніями, найбільш відомими з яких є Fіrst Vіrtual Holdіngs та NetBank. Клієнт за готівковим або безготівковим розрахунком купує деяку суму послідовності символів (цифрові підписи), якими розраховується з продавцем. Така система проста в реалізації та експлуатації. Це призвело до того, що зростання активів Fіrst Vіrtual складало близько 10 % у тиждень.
Іншим шляхом пішла компанія CyberCash, запропонувавши технологію, що дозволяє застосовувати стандартні пластикові картки для розрахунків через Іnternet. Програмне забезпечення, що використовується нею, має криптозахист із відкритим ключем для конфіденційної передачі даних про пластикову картку від покупця до продавця. При цьому всі реальні розрахунки та платежі виконуються засобами процесингових компаній без використання Іnternet.
Найпростіший спосіб сплати через Іnternet – за допомогою кредитної картки (як при замовленні телефоном) з передачею через Іnternet усієї інформації (номер картки, ім’я та адреса власника) без будь-яких особливих заходів безпеки. Недоліки очевидні: інформація може легко перехоплюватися за допомогою спеціальних фільтрів і використовуватися на шкоду власника картки. У продавця будуть постійно виникати проблеми, пов’язані з відмовою від оплати. Цей спосіб вже замінюється більш безпечним, що базується на шифруванні обміну. Однак оплата за карткою – це практично єдиний спосіб для наших співвітчизників купувати через Іnternet, і потрібно сказати, що він доволі дієвий.
Пластикові картки.
Пластикові (платіжні) картки – це персоніфікований платіжний інструмент, що надає особі, яка користується карткою, можливість безготівкової оплати товарів і послуг, а також одержати наявні кошти у відділеннях (філіях) банків і банківських автоматах.
Пластикова картка – це пластина стандартних розмірів, виготовлена зі спеціальної, стійкої до будь-яких пошкоджень пластмаси. Основна функція пластикової картки – забезпечення ідентифікації особи, що її використовує, як суб’єкта платіжної системи. Крім цього, на картці може бути наявна фотокартка власника і його підпис. Алфавітно-цифрові дані – ім’я, номер рахунку та інші – бувають ембосовані, тобто нанесені рельєфним шрифтом.
Нині в Україні діє національна система масових електронних платежів (НСМЕП) – внутрішня багатоемітентна платіжна система, в якій розрахунки за товари та послуги, одержання готівки та інші операції здійснюються за допомогою банківських платіжних карток за технологією, що розроблена Національним банком України.
Основні напрями використання пластикових карток в Україні такі.
Перший напрям полягає у тому, що підприємства можуть здійснювати розрахунки за картками міжміських платіжних систем – Visa International Service Association; EUROPAY International, і меншою мірою за допомогою карток DINERS CLUB, JCB, AMERICAN EXPRESS.
Другий напрям – це зарплатні проекти на базі міжнародних кас. Деякі комерційні банки – члени міжнародних систем, вживають активні заходи для залучення більш широких верств населення до системи розрахунків банківськими картками.
Третій напрям характеризується тим, що в Україні функціонує кілька локальних банківських проектів обслуговування клієнтів за карткою. Серед основних недоліків таких систем – їх ізольованість і обмеженість послуг, що надаються, оскільки картки такого роду є не платіжним засобом (за ними неможливо обслуговуватися в іншому банку або відділенні), а, як правило, є засобом доступу до рахунку і слугують переважно для одержання наявних грошей.
Розглянемо основні типи банківських платіжних карток.
Дебетова картка – картка, що дає змогу своєму тримачеві згідно з умовами договору з емітентом здійснювати операції у розмірі заздалегідь депонованих на картковий рахунок коштів
Квазігроші (або майже гроші) – це специфічні грошові форми, у яких грошова суть істотно послаблена, відхилена від загальноприйнятих, стандартних форм.
Вексель – це боргове зобов’язання встановленого зразка, що дає незаперечне право на одержання зазначеної в ньому суми грошей у термін, який вказано у векселі.
| 76. Файлова система. Файлова система — формат даних, який використовуються операційною системою для збереження інформації про файли на логічному томі. Також цим поняттям позначають сукупність файлів та директорій, які розміщуються на одному логічному томі. Логічний том, на якому створено файлову систему, називають форматованим. Деякі файлові системи: FAT 16, FAT 32, NTFS. Вся інформація в комп’ютері записана на диски: гнучкі, тверді, лазерні, магнітооптичі. Інформація на дисках зберігається в файлах. Файл – це поіменована область диска. У файлах можуть зберігатися тексти програм, документи, а також програми, готові для виконання та інші дані. Тобто іншими словами файлова система – це набір погоджень (правил), що визначають організацію даних на носіях інформації. Для того, щоб ОС та інші програми могли звертатися до файлів, вони повинні мати свої ідентифікатори. Ідентифікатор складається з двох частин: імені та типу файла. Імена файлів в ОС ПЕОМ (крім ОС Windows) містять до 8-ми літер, цифр і знаків “мінус” та “підкреслення” , а тип – до трьох літер, цифр і деяких інших символів. Тип визначає користувач або програма, яка породжує файл. Ім’я відокремлюється від типу крапкою. Тип файла називають також розширенням імені. Наприклад: Basik.com, autoexe.bat, arj.exe. 77. Операційна система Windows. Вікна. Панелі. Елементи управління. Папки. Операційна система Windows — розроблена корпорацією Microsoft розрахована на одного користувача операційна система для персональних комп’ютерів. ОС Windows є багатозадачною і багатопотоковою, характеризується віконним графічним інтерфейсом. Операційною системою (О.С.) називається комплекс системних управляючих програм, які здійснюють управління комп’ютерною системою (ввід, вивід, обмін інформацією та даними). О.С. являється своєрідним посередником між користувачем і його прикладними програмами. Це своєрідна оболонка через яку користувач в досить простій формі може вести діалог з комп’ютерною системою. О.С. виконує всі команди користувача та управляє різними блоками комп’ютера ( дисками, клавіатурою, диками, принтером та ін. пристроями). Крім управляючих до складу О.С. також входять сервісні програми, які надають користувачу допоміжні функції – копіювання файлів, виведення інформації на диск, виведення параметрів комп’ютерної системи і т.д. Склад ОС. Структуру ОС складають наступні модулі: базовий модуль (ядро ОС) — управляє роботою програм і файловою системою, командний процесор — розшифровує і виконує команди користувача, що поступають перш за все через клавіатуру; драйвери периферійних пристроїв — програмно забезпечують узгодженість роботи цих пристроїв з процесором додаткові сервісні програми (утиліти) — роблять зручним і багатобічним процес спілкування користувача з комп’ютером. Файл – це блок однотипної інформації (текст, логічно пов’язані дані, програма) яка записується на диск і якій присвоюється свій ідентифікатор (ім’я). Інакше кажучи, файл – це пойменована зона на диску на якій зберігаються програми та дані. Поруч з цим в спеціально відведеній зоні диску записуються і зберігаються списки імен всіх файлів, які називаються директоріями або каталогами дисків. Файлова система – це частина програмного забезпечення операційної системи, яка дозволяє зберігати інформацію на магнітних носіях у вигляді файлів. Файлова система також дозволяє виконувати над фалами певні операції – створювати, копіювати, перейменовувати, вилучати та ін. Тека– каталог з файлами. Властивості файлу – розмір, дата створення, адреса місцеположення, тип файлу, зведення. Атрибути 1.Только читання 2.Скрытый 3.Архивный. Дії з файлами і теками. 1. Відкрити 2.Закрыть 3.Вырезать 4.Копировать 5.Вставить 6.Отправить 7.Удалить 8.Создать ярлик 9.Произвести яке або дія іншою програмою (антивірусна перевірка). |
Операційна система Windows. Стандартні програми Windows
Операційна система Windows оснащена стандартними простими програмами, які зручні у користуванні і в змозі замінити професійні пакети у випадку швидкого виконання нескладних операцій. Ці програми містяться за адресою Пуск\ Програмы\ Стандартные.
Операційна система Windows має цілий арсенал простеньких і не тільки вбудованих програм, якими не гріх скористатися при відсутності більш професійних аналогів, а для початківців користувачів ПК, що тільки почали свій шлях у світі високих комп’ютерних технологій, вони стануть гарною платформою для старту і навчання. За допомогою стандартних програм можна малювати, набирати текстові документи, спілкуватися по електронній пошті, дивитися фільми і слухати музику.
У комплекті Windows є наступні програми:
Калькулятор – програма, що імітує мікрокалькулятор.
Блокнот – простий текстовий редактор, призначений для створення тексту без застосування елементів форматування.
WordPad – повно функціональний текстовий редактор із можливістю форматування тексту.
Paint – простий графічний редактор для створення растрової графіки.
Imaging – програма, що дозволяє переглянути графічні файли та застосувати нескладні виправлення.
Address Book – відкривання вікна папки, що містить перелік адрес та e-mail дописувачів користувача.
Розділ Игры –містить 4 ігрові програми для відпочинку.
Розділ Служебные – містить засоби стиснення даних, програми обслуговування диска та засоби спостереження за продуктивністю системи:
| Архивация данных – призначена для автоматизації регулярного резервного копіювання важливих даних на зовнішні носії (магнітні стрічки, магнітні та магніто-оптичні диски, лазерні диски). |
| Буфер обмена – призначений для перегляду вмісту буфера обміну. |
| Дефрагментация диска – програма, призначена для підвищення ефективності роботи жорсткого диску, завдяки впорядкуванню файлової структури жорсткого диску. |
| Очистка диска –дозволяє знищити на вибраному логічному диску зайві файли, що утворюються при постійному користуванні Інтернет, скануванні диска, знищені файли у корзині та тимчасові файли, що утворюються при раптовому збої програми. |
Розділ Развлечения – містить стандартні засоби мультимедіа (програмне та апаратне забезпечення і файли, що можуть використовувати окрім звичайних текстових даних звукові, анімовані та відеофрагменти). При наявності мультимедійного забезпечення (принаймні, звукової карти, колонок та CD-ROM) операційна система Windows 98 дозволяє створювати, зберігати та використовувати мультимедійні об’єкти та документи.
Стандартні та службові програми Windows
Пошук файлів і папок у Windows.
Система WindowsXP має у своєму розпорядженні потужні засоби пошуку об’єктів. Для запуску механізму пошуку необхідно: вибрати пунктНайти4Файлы и папки в меню кнопки «Пуск». При цьому можна шукати як окремі файли і папки, так і на комп’ютерах в мережі. Пошук файлів і папок здійснюється по критеріям, зазначеними у діалоговому вікніНайти.
Пошук по імені файлу або папки
Якщо відомо назву файла або папки, що необхідно знайти, то можна просто зазначити його в поле«Часть шимени файла или имя файла целиком» діалогового вікна. Для пошуку декількох файлів або папок, можна розділити їхні імена комами. У назві розшукуваного об’єкта можуть використовуватися символы «?» і «*». Символ «?» використовується для заміщення одного символу, а «*» для заміщення імені файлу.
У поле«Поиск в:» даного діалогового вікна,можна ввести місце розташування файла або папки, щоб обмежити пошук.
Можна шукати файли за розміром, які були змінені за останній тиждень, місяць, рік, у проміжку між двома датами і т.д.
Можна, також, шукати музику, відео, малюнки, комп’ютери та людей в мережі, або адресній книзі.
До Стандартних програм належать: графічний редактор Paint, текстовий редактор WordPad, текстовий редактор Блокнот,Калькулятор.
1)Графічний редактор Paint призначений для роботи з растровими зображеннями — зображеннями, побудованими з безлічі окремих кольорових крапок (пікселів), подібно тому як формується зображення на екрані монітора. Кожне растрове зображення має строго певний розмір по горизонталі й вертикалі (виміряється в пікселях) і використовує фіксоване задане заздалегідь число кольорів.
Графічний редактор Paint запускають командою Пуск>Програми> Стандартні>Paint. Після запуску на екрані відкривається робоче вікно програми Paint. Воно складається з декількох областей.
Основну частину вікна становить робоча область. Малюнок може займати як частину робочої області, так і всю її, і навіть виходити за її межі. В останньому випадку по краях робочої області з’являться смуги прокручування. На границях малюнка розташовуються маркери зміни розміру (темні крапки в середині сторін і по кутах малюнка).
Ліворуч від робочої області розташовується панель інструментів. Вона містить кнопки інструментів для малювання. При виборі інструмента в нижній частині панелі може з’явитися вікно для додаткового налаштування його властивостей.
Нижче робочої області розташовується палітра. Вона містить набір кольорів, які можна використовувати при малюванні. Якщо потрібний колір у палітрі відсутній, його можна створити й замінити їм будь-який із кольорів палітри.
2) Система Windows дає можливість набрати невеликий текст, виконати нескладне форматування і надрукувати його на кількох аркушах за допомогою текстового редактора WordPad. Його можливості не можна зрівняти з могутнім Word, але для невеликих документів є сенс використовувати.
Редактор Word Pad можна завантажитивиконавшикоманду «Пуск»>»Прогроммы»>»Стандартные”>«WordPad«.
3) Тестовий редактор Блокнот запускається командою «Пуск»>»Прогроммы»>»Стандартные”>»Блокнот». Блокнот також дає можливість набрати невеликий текст, виконати нескладне форматування і надрукувати його.
4) Програма Калькулятор належить до категорії програм Стандартні і запускається командою «Пуск»>»Прогроммы»>»Стандартные”>» Калькулятор».
Калькулятор має два режими роботи — Звичайний і Інженерний. За замовчуванням у програмі включений режим Звичайний. Перемикання режимів виконують за допомогою меню Вид.
У звичайному режимі виконують арифметичні операції.
В інженерному режимі можна виконувати арифметичні, тригонометричні, алгебраїчні, інженерні й статистичні розрахунки. Крім того, інженерний режим дозволяє перетворювати числа між системами числення й виконувати логічні операції над двійковими числами.
З Калькулятором можна працювати як мишею, так і клавіатурою Уведення чисел і команд мишею виконують клацанням на відповідних кнопках вікна програми. Із клавіатури числа можна вводити як зі звичайної алфавітно-цифрової панелі, так і з додаткової цифрової панелі. В останньому випадку варто включити клавішу Num Lock.
Службові програми.
У Windows є програми, які виконують роботи по обслуговуванню файлів, каталогів і дисків. Такі програми називаються службовими, за їх допомогою можна досягти максимальної продуктивності комп’ютера.
Якщо виконати команду «Пуск»>»Прогроммы»>»Стандартные»> «Служебные», на екрані з’явиться список службових програм. Кілька програм із цього списку мають таке призначення:
«Дефрагментация диска» — переписує кожний файл на диску в кластери, які йдуть послідовно, тим полегшуючи роботу механізмів.
«Назначенные задания» — містить назви призначених завдань по обслуговуванню обчислювальної системи і розклад їх виконання.
«Проверка диска» — перевіряє й усуває помилки на диску.
Дефрагментаиія диску — Запис файлу на диск ведеться порціями — кластерами, які містять 4 (і більше, в залежності від об’єму диску) послідовних сектори. В залежності від об’єму файл може займати від одного до десятків і більше кластерів.
Після кількох операцій запису нових і знищення старих файлів послідовність кластерів, в яких вони розміщені, стане фрагментованою. Тобто, кластери кожного файла будуть розташовані на різних ділянках диска. Диск не втрачає працездатності, але в значній мірі збільшується кількість переміщень магнітних головок, що сповільнює роботу з диском і викликає зайве спрацьовування механізмів дисководу. Тому треба періодично виконувати для жорстких дисків операцію дефрагментації.
Для дефрагментації диску необхідно виконати такі дії:
• Виконати команду«Пуск»>»Программы»>»Стандартные»>»Служебные»> «Дефрагментация диска».
• У діалоговому вікні «Выбор диска» вибрати потрібний диск і клацнути на кнопці «ОК».
При роботі програми дефрагментації на екран виводиться карта, наякій зображено дисковий простір і хід виконання оптимізації, а також діаграма поточного проценту оптимізації.
Після проведення дефрагментації збільшиться швидкість збереження і відкриття файлів. Звичайно, у процесі роботи диск знову стане фрагментований, тому зменшиться швидкість роботи з ним і знову виникне необхідність провести дефрагментацію через деякий час.
Очищення диску — На комп’ютері можуть бути файли, які зовсім не використовуються і тільки займають місце на вінчестері. Щоб вилучити такі файли, треба виконати такі дії:
• Виконати команду «Пуск»>»Программы»>»Стандартные» >»Служебные».
• У списку вибрати «Очистка диска», з’явиться відповідне діалогове вікно.
• У діалоговому вікні «Выбор диска»-вибрати потрібнийдиск і клацнути на кнопці «ОК».
• У діалоговому вікні «Очистка диска для . » переглянути список файлів, які система хоче вилучити.
• Встановити прапорці перед назвами тих файлів, які потрібно залишити.
• Натиснути кнопку «ОК».
У випадку, коли на диску не вистачає місця, автоматично вмикається очищення диска.
Перевірка диску — це програма, яка перевіряє диск на наявність помилок. Помилки можуть виникнути через несподіване вимкнення електроенергії, низьку напругу або некваліфіковану роботу з дисками і програмами. Під час перевірки програма звертає увагуна:
• Пошкодженні ділянки жорсткого диску.
• Втрачені ланцюжки кластерів.
Програма намагається усунути знайдені помилки, якщо це вдається: файли переміщуються з пошкодженої області, розірвані ланцюжки кластерів записуються як окремі файли.
Для перевірки диска необхідно виконати такі дії:
•Виконати команду «Пуск»>»Программы»>»Стандартные»>»Служебные»>»Проверка диска».
• У діалоговому вікні «Проверка диска» вибрати потрібний диск.
• Встановити перемикач «Стандартная» і прапорець «Исправлять ошибки автоматически» у положення «Да».
• Клацнути на кнопці «Запуск».
Перевірка файлів і папок буде відображена у звіті. Після знайомства із звітом треба закрити вікно «Проверка диска».
Пошкоджені кластери будуть записані у файли на диску, що перевіряється, з ім’ям FILE0000.СНК, FILE0001.СНК . Як правило, спроба їх прочитати ні до чого не приводить. Краще Їх вилучити.
Дата добавления: 2015-05-08 ; Просмотров: 10289 ; Нарушение авторских прав?
Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет