Окна в операционной системе Windows
Название операционной системы Windows в переводе с английского означает «окна». Данное название отражает всю суть этой операционной системы, т.к. абсолютно вся работа здесь происходит в прямоугольных областях на экране монитора, так называемых окнах.
Окно – это главная рабочая область приложений, документов и информационных сообщений, ограниченная как фиксируемыми, так и изменяемыми границами.
Пользователь имеет возможность манипулировать окнами: изменять их границы, сворачивать и разворачивать, перемещать их в удобное место, или полностью закрыть, таким образом, прекратив работу с документом или программой. Размер окна можно установить на весь экран монитора, в так называемый полноэкранный режим или спрятать в панель задач рабочего стола. Программы могут открывать несколько окон, где будут показываться результаты работы или необходимая пользователю информация.
Основные типы окон в Windows
В операционной системе Windows существует три основных типа окон:
- Окна программ или по-другому — окна приложения. Любая программа имеет основное окно, посредством которого происходит взаимодействие с пользователем. Кроме главного окна, приложения могут открывать и второстепенные окна, которые подчинены основному.
- Окна документов. В отличие от окон программ, этот тип рабочей области управляется программой, открывшей окно документа. Окно документов находится только внутри основного окна программы.
- Окна диалогов или диалоговое окно. Чаще всего в нем располагаются управляющие элементы, устанавливающие рабочие настройки программы.
к оглавлению ↑
Состояния окон в Windows
Окна в операционной системе Windows могут иметь несколько состояний: развернутое или свернутое, активное или неактивное.
Окно можно свернуть, если в данный момент времени вам не нужно в нем работать, но оно может скоро понадобиться. В свернутом виде окно прячется в панели задач и представлено там, в виде иконки. В развернутом виде окно находится в рабочем состоянии. Как говорилось, его можно раскрыть на весь экран или в виде прямоугольника любого размера.
Активным окном называется та рабочая область, с которой вы в данный момент взаимодействуете. Например, вводите информацию с помощью клавиатуры или управляете в нем мышью. Активное состояние обозначено выделением заголовка окна более ярким цветом. В активном состоянии может быть только одна рабочая область. Переключение между активным и неактивным состоянием окна происходит автоматически. Например, закончив набирать текст в одном окне, вы можете начать набирать в другом, поместив указатель мыши в неактивное окно или развернув его, если оно свернуто в панель задач.
Элементы окна Windows
- Рабочая область. Это основная и самая главная часть окна. Имеет самую большую рабочую площадь. В рабочей области выводится или вводится вся информация, которой оперирует пользователь. Например, набирая текст, в стандартном приложении Windows «Блокнот», вы вводите информацию в рабочей области окна данного приложения.
- Строка заголовка. В ней находится название программы или документа, а также кнопки управления состоянием окна, которые расположены в крайней правой области строки заголовка.
- Строка меню. Здесь расположены разделы меню, при щелчке мышью на которых, открывается выпадающий список подменю с пунктами данного раздела меню.
- Граница окна. Представляет собой рамку, ограничивающую размеры окна. Размер окна можно изменить, поместив указатель мыши на границу. В этом случае курсор примет вид двунаправленной стрелки. Зажав левую кнопку мыши, можно переместить раздвинуть горизонтальную или вертикальную границу окна до удобного для вас размера.
- Панель инструментов. Как правило, находится непосредственно под строкой меню. В этой области располагают кнопки наиболее часто используемых команд. Подобной панелью оснащают программы с большим функционалом.
- Строка состояния окна. Ее место в нижней части, на границе окна. В строке состояния может находиться информация о содержимом объектов окна и другая информация в зависимости от работающей программы.
- Линейки прокрутки окна. Так называемые слайдеры вертикальной и горизонтальной прокрутки. В пустом окне они отсутствуют и появляются лишь тогда, когда содержимое рабочей области полностью заполняется и рабочее пространство вынуждено расширяться вниз или вбок в невидимую часть. Чтобы прокрутить рабочую область используют линейки прокрутки, нажимая левой кнопкой мыши на кнопки со стрелочками или поместив курсор мыши и зажав левую ее кнопку, передвигают рабочую область окна. Еще один удобный, и, наверное, самый распространенный способ – это прокрутка колесиком мыши. Сейчас практически все мыши оснащены колесиком прокрутки.
Мы рассмотрели основные, стандартные элементы окна в операционной системе Windows. В зависимости от программ, могут присутствовать и другие элементы, относящиеся только к окнам используемой программы.
Види вікон ОС Windows та дії над ними
Вікно– це область, як правило, прямокутної форми, що займає весь екран або його частину. За призначенням розрізняють такі основні види вікон: програмні, діалоговіта інформаційні.
1. Програмним називається вікно, що відкривається при запуску програми (рис. 3.4). При цьому на Панелі завданьз’являється відповідна кнопка. Звертаємо вашу увагу, що до програмних також належать вікна, у яких відображається вміст папок і дисків. Це вікна програми Провідник.
Програмні вікна мають: Рядок заголовка, Рядок меню, Панелі інструментів, робочу область, Рядок стану,підлеглі вікна,смуги прокручування, лінійки та інші елементи.
Рисунок 3.4.Вигляд програмного вікна
2. Діалогові вікна призначені для встановлення значень параметрів роботи програми або для виконання команд. Вони, як і програмні вікна, мають Рядок заголовказ назвою вікна та кнопками керування вікном.
3. Інформаційні вікна містять повідомлення для користувача. Наприклад, повідомлення про успішне завершення операції, про помилку під час її виконання тощо. Інформаційні вікна, як і інші вікна, мають Рядок заголовка.
Інформаційні та діалогові вікна можуть мати не всі кнопки керування вікном.
Дії над вікнами. Вікна можна відкривати, закривати, переміщувати, змінювати їх розміри, згортати у кнопки на Панелі завданьабо розгортати на весь екран.
Основними операціями з одним вікном такі:
1) Відкрити (почати роботу) – двічі клацнути мишею по значку об’єкта;
2) Закрити(закінчити роботу) – клацнути по кнопці 
;
3) Згорнутина панель задач – клацнути на кнопці 
;
4) Розгорнути на весь екран – клацнути по кнопці 
;
5) Відновити(перейти від розмірів на весь екран до колишніх розмірів вікна) – клацнути по кнопці 
;
6) Переміститив інше місце на робочому столі – перетягнути за заголовок;
7) Змінити розміри – тягнути за рамку вікна.
Кнопка Згорнутипризначена для згортання вікна. Після її вибору вікно зникає з екрана, але його кнопка залишається на Панелі завдань. Для відновлення згорнутого вікна потрібно вибрати його кнопку на Панелі завдань.
Вибір кнопки Розгорнутиприводить до розгортання вікна на весь екран (повноекранний режим). При цьому кнопка змінює свій вигляд і назву – Відновити після розгортання. Вибір цієї кнопки повертає до віконного режиму.
Якщо вибрати кнопку Закрити, то вікно закривається. При цьому воно зникає з екрана, а його кнопка – з Панелі завдань.
ОС Windows дає змогу одночасно відкривати кілька вікон. Ці вікна можуть розміщуватися поруч або перекриватися. На рисунку 3.15 зображено вікна двох програм, які займають частину екрана і частково перекриваються.
Скільки б вікон не відкрив користувач, тільки одне з них є поточним – те, в якому користувач може вводити дані, встановлювати потрібні режими роботи тощо.
Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:
Типи вікон, які використовуються ОС WINDOWS. Структура вікна Microsoft Windows, керування вікнами. Призначення кнопок керування вікном
При роботі з Windows кожному відкритому додатку (папці) відводиться вікно, причому всі вікна мають певні елементи.
Вікно є основним об’єктом Windows. В операційній системі Windows можна виділити чотири типи вікон: вікна папок; вікна додатків; діалогові вікна; вікна документів.
Вікна папок містять значки об’єктів, що знаходяться в цій папці.
Вікна додатків містять елементи управління додатком та вікна документів.
Діалогові вікна містять тільки елементи управління.
Вікна документів містять самі документи.
При роботі з будь-якою програмою на екрані дисплея з’являється вікно, що має стандартний вигляд і складається з таких частин:
кнопка системного меню, що містить команди:
Восстановить – відновлює розміри вікна;
Переместить – переміщує вікно по екрану за допомогою клавішей керування курсором;
Раз мер-змінює розмір вікна за допомогою кловішей керування курсором;
Свернуть – згортаєж вікно і переносить його значок на панель задач;
Развернуть – розгортає вікно на весь екран;
Закрить – закриває вікно.
рядок заголовка вікна;
кнопка мінімізації (згортання) вікна;
кнопка максимізації (розгортання) вікна;
кнопка закриття вікна;
вертикальна лінійка прокручування;
горизонтальна лінійка прокручування.
Для переміщення вікна за допомогою миші необхідно підвести її покажчик до рядка заголовка вікна, натиснути на клавішу миші й не відпускати її перемістити вікно у потрібному напрямку.
Для зміни розмірів вікна за допомогою миші треба підвести її покажчик до будь-якої рамки або кутка вікна, натиснути на клавішу миші й, не відпускаючи її змінити розмір вікна в потрібному напрямку.
Діалогов вікно може мімісти різні засоби діалогу з користувачем (кропки, списки, перемикачі тощо). Є вікна з простим діалогом і вікна складної структури з багатьма елементами, такими як:
вкладки, після активізації яких відкриваються нові підвікна.
Перемикачі для вмикання (вимикання) вибраної операції.
Поля з кнопками зменшення та збільшення встановлених значень.
Поля – списки, які містять перелік значень для вибору;
Командні кропки (погодження з установленими параметрами – ОК або закриття вікна без збереження цих параметрів – Отмена).
Діалогове вікно також може містити: поля – зразки – приклад установлених параметрів; групи полів вибору, де тільки один перемикач групи може бути активним.
Стилі редактора Word
Текстовий редактор Microsoft Word 2000 забезпечує створення редагування, форматування і друкування текстових документів.
Будь-який документ Microsoft Word заснований на шаблоні, який включає: стилі оформлення символів абзаців, параметри форматування і параметри друкування сторінки.
Вищезгадані команди називають командами безпосереднього форматування. Так, якщо потрібно придати єдину форму всьому документу, то зручніше один раз підібрати шрифт, розміри полів та інші атрибути і зберегти їх значення в так званому стилі з власним іменем. Тоді при оформленні документа не потрібно вникати в тонкощі оформлення, досить просто вибрати готовий стиль. Для вибору стилю слід розкрити список стилів панелі інструментів. Форматування і вибрати потрібний. Для створення нового стилю можна вибрати зразком будь-який оформлений абзац. Для цього цей абзац потрібно виділити відкрити псисько стилів ввести в рядки введення цього списку ім’я, під яким буде збережено стиль і натиснути Enter.
Будь-який стиль, який є в списку, можна змінити. Для цього слід виділити абзац, який сформатовано відповідно зі змінами, відкрити список стилів, вибрати назву, змінюваного стилю і натиснути Enter.
Після появи на екрані запиту про підтвердження зміни стилю слід натиснути клавішу ОК.
Більш широкі можливості для створення і модифікації стилів дає команда Формат/Стиль і вікн діалогу Стиль.
Вибір елемента в полі Список визначає, яків елементи будуть виводитись у списку Стили (всі стилі, стилі користувача або використовувані стилі). Вибравши певний елемент, в полі образец обзаца можна побачити зовнішній вигляд абзацу при його форматуванні вибраним стилем, в полі образец символов – рядок символів, фор матований вабраним стилем, а в полі Описаник – короткий опис вибраного стилю (шрифт, його розмір, мова, міжрядковий інтервал та інші параметри). Вікно має кнопки Создать (створити новий стиль), Изменить (змінити існуючий стиль), Удалить (вилучити стиль). При натисканні кропки Создать відкривається вікно Создать стиль, в якому можна вклала параметри створюваного силю. Поле Имя визначає ім’я створюваного слилю, поле Основан на стиле визначає стиль, на основі якого створюється даний. Кнопка Формат відкриває список основних параметрів формату, які можна визначити.
Встановлений прапорець Добавить в шаблон добавляє новий стиль до шаблону, з яким працює документ.
Структура персонального комп’ютера називається апаратним забезпеченням. Центральний мікропроцесор, внутрішня пам’ять і системна шина конструктивно розташовані в окремому блоці, який називають системним. Пристрої зовнішньої пам’яті звичайно також розміщують у системному блоці. Усі пристрої введення – виведення, а також пристрої внутрішньої пам’яті підмикають до системної шини через відповідні спеціальні плати, які називають адаптерами або контролерами.
Центральний мікропроцесор, внутрішню пам’ять, системну шину, адаптери та контролери розміщують на одній платі, яку називають материнською.
Розрізняють відсотконторле (віеоадаптер), який знаходиться в системному блоці і керує роботою дисплея. Відеоконтролер містить свою особисту пам’ять, яку називають відеопам’яттю. Все. Що ми бачило на окремі дисплея, знаходиться у відеопам’яті.
Відеоконтролер може задавати текстовий або графічний режим роботи. В текстовому режимі на екран виводяться тільки символи, які закодовані кодами. В графічному режимі на екрані виводиться будь-яке зображення. Елементами його є точки (пікселі).
Перетворення кодів відеопам’яті у відеосигнал здійснюється відео адаптером.
За кількістю відображуваних кольорів можна вважати контролер з 256 кольоровістю. Колір кожного пікселя зберігається у пам’яті.
Рядок меню. Під рядком заголовка у вікні розміщується рядок меню, який містить такі пункти:
Файл — робота з файлами документів;
Правка — редагування документів;
Вид — перегляд документів;
Вставка — вставка в документ малюнків, діаграм, поточної дати і часу, формул та інших об’єктів;
Формат — форматування документів (встановлення шрифтів, параметрів абзацу);
Сервис — сервісні функції (перевірка орфографії, встановлення параметрів настроювання Word);