«Лекція 8. РОБОТА З ДОДАТКАМИ. ОПТИМІЗАЦІЯ WINDOWS Способи запуску додатків у Windows Windows пропонує кілька способів запуску додатка. Вибір того чи іншого способу визначається, у першу . »
Лекція 8. РОБОТА З ДОДАТКАМИ. ОПТИМІЗАЦІЯ WINDOWS
Способи запуску додатків у Windows
Windows пропонує кілька способів запуску додатка. Вибір того чи іншого
способу визначається, у першу чергу, частотою звертання користувача до цієї
програми. Не варто також забувати і про особисті смаки і захопленнях
конкретного користувача. Розрізняють наступні способи запуску додатків у
Windows:
за допомогою Головного меню:
пункт Програми (додатка, що відносяться безпосередньо до Windows) чи відповідного додатковий пункт;
за допомогою динамічного меню для Головного меню;
подвійною фіксацією відповідного ярлика.
З перерахованих способів найбільше часто використовується метод подвійної фіксації відповідного ярлика. Єдина вимога — ярлик уже повинен бути створений.
Ярлик файлу програми створюється буксуванням файлу в потрібну позицію, наприклад, на Робочий стіл. Нагадаємо, що сам файл програми при цьому залишається на колишньому місці.
Будь-якому ярлику можна призначити комбінацію гарячих клавіш для швидкого запуску програми з клавіатури. Для цього потрібно в контекстному меню конкретного ярлика вибрати пункт Властивості. Послідовно клацнувши на вкладці Ярлик, поле Сполучення клавіш, потрібно натиснути ту комбінацію клавіш, що передбачається використовувати для запуску програми. Для завершення операції досить клацнути по клавіші OK Зручно також запускати додаток через Головне меню. Для цього в Головному меню курсор миші послідовно підводять до пункту з назвою Операційні системи потрібного додатка, після чого фіксують мишею ім’я програми, яку шукали.
Єдине обмеження при цьому — ім’я програми вже повинне бути серед пунктів Головного меню.
Додатковий пункт для запуску додатка в головне меню можна додати за таким алгоритмом:
1. Викликати динамічне меню для Панелі задач.
2. У контекстному меню, що з’явилося, вибрати пункт Властивості.
3. У вікні запиту Властивості: Панель задач відкрити діалог Настроювання меню
4. Клацнути на кнопці Добавить.
5. Знайти виконуваний файл того додатка, що потрібно запускати з Головного меню і клацнути на кнопці Далее.
6. У списку, що з’явився, вибрати ту папку, у якій передбачається розмістити додатковий пункт меню, і знову клацнути на кнопці Далее.
7. Увести назву пункту і вибрати його оформлення, після чого клацнути на кнопці Готово.
У ситуації, коли пункт користувача додається до пунктів першого рівня, досить просто відбуксир
Провідник на кнопку Пуск, розташовану в Панелі задач.
Альтернативою указаним способам є запуск додатка за допомогою динамічного меню для Головного меню. При натиску правою кнопкою миші по кнопці Пуск з’являється контекстне меню. Необхідно вибрати команду Відкрити.
На екрані з’явиться вікно Головне меню, що містить значок Програми, подвійна фіксація якого призведе до «розкриття» відповідного вікна з піктограмами потрібних додатків. Таким чином, якщо в першому випадку використовувалися команди безпосередньо з меню, то тут користувач у
пошуках потрібного додатка переходить з вікна у вікно з аналогічними назвами: Програми, Стан дартн і і т.д. Техніка роботи в цьому випадку виразно нагадує роботу з Д и с п е т ч е р о м П р о г р а м з попередніх версій Windows.
Три вище описаних способи застосовують, як правило, для запуску тих додатків, що передбачається часто використовувати. Як показує практика, серед цих програм завжди знайдеться програма, до послуг якої користувач звертається постійно. Це може бути текстовий редактор, програма бухгалтерського обліку, панель популярного стандартного пакета Microsoft Office і т.п. Найчастіше таких програм може бути кілька. У такому випадку зручніше, щоб програма самостійно запускалася вже при завантаженні Windows. Цей спосіб запуску додатка відомий як спосіб автоматичного запуску програми при старті Windows.
Щоб програма автоматично завантажувалася при запуску Windows, необхідно виконати алгоритм «Додавання пункту в Головне меню», указавши на шостому етапі виконання алгоритму папку А втозаван таж ен н я.
Розміщення виконуваного файлу додатка в цій папці забезпечить його автоматичний запуск при старті Windows.
Windows дозволяє додати ключі в командний рядок ярлика додатка (5 етап алгоритму «Додавання пункту в Головне меню»). Це розширює можливості по запуску конкретного додатка. Наприклад, запуск Word для Windows супроводжується за замовчуванням відкриттям нового документа. Щоб заборонити автоматичне відкриття нового документа, користувач повинен запустити редактор із ключем /n, тобто ввести рядок приблизно наступного змісту: c:\Msoffice\Winword\winword.exe /n.
В усіх вище описаних способах запуску додатка мається на увазі, що програма попередньо встановлена в системі Windows. Але часто потрібно запустити додаток, що ще не встановлений. При цьому ярлик відсутній як на Робочому столі, так і у переліку пунктів Головного меню. Тоді має сенс
скористатися командою Головного меню Виконати…. З’явиться діалогове вікно Запуск програм и. Ця команда аналогічна командному рядку DOS.
Користувач у явному виді вводить ім’я здійсненного файлу програми в спеціальному діалоговому вікні. Якщо точне місцезнаходження файлу, що запускається, невідомо, то можна скористатися кнопкою Обзор….
Команда Виконати зберігає список програм, викликаних з її допомогою.
Тому користувачу при повторному виклику якого-небудь додатка досить просто розкрити список і вибрати потрібний рядок.
Установка нових програм для Windows Працюючи з операційною системою Windows, кожен користувач неминуче зіткнеться з проблемою установки потрібної йому програми на свій твердий диск. Переписати програму з дискет, як це практикувала DOS, у Windows дуже складно. Треба обов’язково користатися дистрибутивними дискетами чи CD ROM дисками. І ті й інші містять програму install.exe чи setup.exe. Після запуску кожної з цих програм з’являється перелік інструкцій. Ідучи за ними, здійснюють установку програми.
Установити додаток можна двома способами — або безпосередньо запустити програму install чи setup командою Виконати, або скористатися інструментом Установка і видалення програм, розташованому в Головному меню — послідовно розкрити пункти Настроювання Панель керування. У результаті подвійної фіксації піктограми цього інструмента відкривається вікно запиту Властивості: Установка і видалення програм (мал.1) Необхідно клацнути на кнопці Установити і потім іти вказівкам системи.
На практиці при установці Windows- додатка використовують інструмент Установка і видалення програм. Якщо це DOS- програма, то застосовують команду Виконати чи просто копіюють файли програми в папку.
Видалення додатків У процесі роботи з комп’ютером, раніш чи пізніше, але обов’язково виникне ситуація, коли та чи інша програма стає непотрібною, і користувач захоче видалити її з магнітного носія. Видалення прикладних програм у Windows має свої особливості, розглянемо їх.
Техніка видалення програм у Windows багато в чому визначається тим, яку програму збирається видалити користувач. Якщо додаток розроблений для Windows, його коректне видалення допоможе здійснити інструмент Установка і видалення програм, розташований в Панелі керування (пункт Головного меню Настроювання). Під коректним видаленням тут розуміють повне видалення як самого Windows-додатка, так і всіх стосовних до нього файлів. А таких файлів може виявитися досить багато. Так, не можна забувати, що додатки і ярлики, що посилаються на них, існують незалежно, тобто видалення
вручну програми не видаляє до неї ярлики, що до неї відносяться, і навпаки.
Крім того, частина файлів при установці може бути переписана в папку Windows і стосовні до неї папки, що ускладнює орієнтацію користувача.
Нарешті, додатки Windows проходять реєстрацію в самій системі. Це означає, що у файли win.ini (для програм, розроблених для попередніх версій Windows) і system.dat і user.dat (для 32-розрядних додатків) записуються блоки, що відповідають установлюваним додаткам, і ці блоки теж потрібно видаляти.
Более 140 сортов столового винограда.
Таким чином, видалення Windows-додатків вручну може виявитися в кращому випадку досить трудомістким процесом, а в гіршому — грозить втратою інформації і руйнуванням самої операційної системи.
Для видалення програми вона відзначається користувачем у списку задач діалогового вікна з наступною фіксацією кнопки Додати/Видалити…. Якщо ім’я додатка не вдається знайти в цьому списку, то потрібно перевірити, чи не містить програма, що видаляється, у своєму складі спеціальної програми утиліти uninstall. Якщо це так, то її запуск призведе до коректного видалення всіх компонентів додатка, включаючи і посилання. Якщо цієї утиліти нема, можна спробувати запустити програму установки додатка Setup. Досить часто в результаті її запуску поряд з іншими опціями з’являється опція видалення з диска. Вибравши її, користувач також здійснить повне видалення програми.
Ну а що робити, якщо програму не удається видалити жодним з перерахованих вище способів?
Не залишається нічого іншого, як видаляти компоненти програми вручну, як це робиться в DOS: попередньо виділити, а потім задати команду видалення.
У процесі видалення програм вручну користувача підстерігає, як мінімум, два «підвідних камені».
Перший пов’язаний з вибірковим видаленням файлів з папки Windows (і її вкладених папок). Тут потрібно бути дуже уважним. Звичайно по назвах цих файлів важко судити про їхню приналежність тій чи іншій програмі. Крім того, вони можуть використовуватися іншими Windows-програмами. Тому, як
показує практика, якщо користувач не упевнений у тім, чи використовуються дані файли системою чи ні, краще не видаляти їх з папок Windows і Windows\System.
Другий «підводний камінь» пов’язаний з файлами win.ini, system.dat і user.dat, коли їх очищають від блоків реєстрації вилучених програм. Ставши непотрібними, блоки видаляються користувачем, починаючи з назви секції, окресленої в квадратні дужки ([ ]), і до наступного назви секції. Однак невміле видалення може привести до серйозних проблем з наступним завантаженням Windows. От чому перед редагуванням кожного з файлів: win.ini, system.dat і user.dat. — необхідно попередньо зробити його резервну копію.
Оформлення Робочого столу Windows надає користувачу широкі можливості по встановленню колірної палітри, регулюванню величини шрифту написів, фонового візерунка, заставки і т.д..
Для одержання доступу до параметрів Робочого столу викличте контекстне меню, клацнувши правою кнопкою миші по незайнятій поверхні Робочого столу, і виберіть пункт Властивості. У результаті з’явиться діалогове вікно Властивості: екран.
Характеристики екрана згруповані по чотирьох вкладках: Фон, Заставка, Оформлення, Параметри.
Вкладка Фон дозволяє установити фон, вибравши для цього малюнок, що сподобався, (поле-список Малюнок) чи фоновий візерунок (поле-список Фоновий візерунок). Вибрали малюнок, а від фонового візерунка відмовилися.
Дійсно, для малюнка в поле Помістити перемикач встановлений у положення Розмножити. Це означає, що малюнок займе весь простір Робочого столу, не залишивши місця для фонового візерунка. От чому не має сенсу в даному випадку установлювати фоновий візерунок. Як видно, визначення фонового візерунка доречно, коли перемикач у поле Помістити встановлений у
положення В центрі, чи коли малюнок узагалі не заданий, тобто в поле Малюнок обране значення (Немає). У першому випадку фоновий візерунок буде видний частково (по краях), у другому займе весь простір Робочого столу.
Користувач може також змінити рапорт фонового візерунка чи навіть узагалі видалити даний зразок, скориставшись кнопкою Изменить…. Кнопка Обзор… автоматизує пошук інших малюнків, що є на комп’ютері, для їх наступного додавання в поле Малюнок.
Вкладка Заставка дозволяє вибрати заставку з поля-списку Заставка і змінити за своїм смаком настроювання для цієї заставки (кнопка Параметры… ).
Более 140 новейших сортов. Доставка по Украине.
Заставка Оформлення дозволяє задати загальну для всіх елементів екрана колірну гаму, вибравши її з поля-списку Схема. Користувач може додати у вже наявний список схем свою колірну гаму, попередньо внісши зміни в розмір і колір самого елемента і/чи розмір, колір і форму накреслення шрифту. Для цього він повинен скористатися кнопкою Сохранить как…. Кнопкою Удалить можна забрати виділену в списку схем курсором колірну гаму. У полі-списку Елемент розташовується перелік всіх елементів, параметри яких можна змінювати.
Заставка Параметри дозволяє вибрати з поля-списку Колірна палітра палітру, підтримувану монітором даного комп’ютера; задати розміри Робочого столу (чи дозвіл екрана). Кнопка Дополнительно дозволяє вибрати параметри відеоадаптера і монітора, здійснювати настроювання швидкодії.
Діалогове вікно Властивості: екран можна викликати через Головне меню (кнопка Пуск). Це пункти Настроювання, Панель керування, піктограма з підписом Екран.
копіюють чи переносять об’єкт у папку Головне меню. Можна попередньо створити ярлик об’єкта, що переноситься, і помістити цей ярлик у паку Головне меню.
Другий спосіб полягає в тім, щоб перетягнути об’єкт із папки Провідник папки чи Мій комп’ютер на кнопку Пуск Панелі задач. У результаті цих дій у папці Головне меню з’явиться новий ярлик, а у верхній частині самого Головного меню — новий пункт із таким же ім’ям, як і в ярлика.
Для того, щоб убрати пункт, що став непотрібним, користувачу досить видалити з папки Головне меню ярлик (наприклад, засобами програми Провідник), що відповідає цьому пункту.
Сорта — Розовые, белые и чёрные










